ДЖАНГИРЯН:«Бізнесструктури готові реконструювати «Спартак»

«Ключ від олімпійського регбі в Сергія Бубки»

—Георгію Вартановичу, недавно в Києві відбувся виконком ФІРА. Чи повністю він виправдав ваші сподівання? Яке враження у ваших колег від побаченого й почутого в Україні?
—Приємно відзначити, що ми зуміли провести цей форум на достатньо високому організаційному рівні, — бере слово Георгій Джингарян. — І зуміли переконати членів цієї поважної міжнародної організації, що ми здатні проводити різноманітні регбійні заходи. Ми підготували базу питань для подальшого їх вирішення. Одне з таких питань — створення матеріально-технічної бази. Адже участь у засіданні нашого виконкому взяв участь заступник міністра Мінсім'ямолодьспорту Мирослав Дутчак, представники засобів масової інформації. Ми порушили важливу проблему щодо будівництва на узбережжі Чорного моря, неподалік Одеси, першого європейського спортивного цілорічного регбійного комплексу. Подібних аналогів у світі поки що немає. Цією проблемою ми вже займаємося майже півроку. Якщо раніше ФІРА скептично ставилася до нашої ідеї, то нині міжнародні регбійні чиновники вважають, що це дуже перспективний проект. Звичайно, вони вимагають відповідних гарантій не лише з боку Федерації регбі України, а й спортивного міністерства та уряду. Члени виконкому ФІРА переконалися, що Мінсім'ямолодьспорт серйозно ставиться до проблем регбі в Україні і надає йому всіляку підтримку. На їхню думку, регбі в нашій країні можна успішно реанімувати. Адже чимало країн, які значно відставали від нас, уже давно вирвалися вперед. Серед них — Грузія, Португалія, Іспанія. Вони на кілька років попереду нас. А ми продовжуємо тупцюватися на місці. Керівництво ФІРА відзначило, що ми стали на правильний шлях, який виведе українське регбі на провідні позиції в світовому спорті. Для цього у нас є всі можливості. Головне — що ми маємо чудові традиції розвитку цього виду спорту.

Правда, на перешкоді стоять дві проблеми — відсутність уваги до нашого виду з боку політичного керівництва держави та слабка фінансова підтримка. Через це ми втратили дитячих тренерів, порушився зв'язок з регбійною громадськістю, зменшилася кількість регбійних майданчиків, відсутня методична література. Крім того, на виконкомі ФІРА ми домовилися про зустріч керівників цієї організації з президентом Національного олімпійського комітету Сергієм Бубкою щодо включення регбі до програми Олімпійських ігор 2016 року. Вже є попередня домовленість, що така зустріч відбудеться 11 червня. Цього дня до нашої столиці приїдуть керівники міжнародної та європейської регбійних федерацій. Усі учасники підтвердили свою участь у цій зустрічі. Крок до олімпійської сім'ї в першу чергу важливий для нашої країни. Адже тоді буде зовсім інше ставлення до регбі з боку державних спортивних структур та НОК України. За сприяння олімпійської програми розвитку регбі ми реанімуємо дитячо-спортивні школи, залучимо молодих талановитих тренерів, почнемо розбудову інфраструктури. Адже досі за нами не закріплено жодної спортивної бази. Більше уваги нашому виду приділятимуть й потенційні спонсори. Та й ваші колеги з телеканалів частіше розпочнуть транслювати регбійні поєдинки. І все це, як на мене, пропаганда здорового способу життя, оздоровлення нації. Ми переконані, що нашу ідею щодо вступу до олімпійської сім'ї підтримає і Сергій Бубка. За словами керівників міжнародних федерацій, ключ до олімпійської сім'ї для регбі знаходиться в Сергія Назаровича, враховуючи його неабиякий авторитет в Міжнародному Олімпійському Комітеті.

— Ви скаржитеся на відсутність власної регбійної бази. А яка ситуація із київським стадіоном «Спартак»? Звичайно, ця спортивна споруда, яка розташована в центрі столиці, потребує чималих коштів на її реконструкцію. Чи є в Україні бізнесові структури, які готові на базі «Спартака» побудувати сучасний спортивно-регбійний комплекс?
— Якщо ми вже серйозно налаштувалася на те, щоб стати членом олімпійської сім'ї, то проблема національної збірної повинна вирішуватися на сучасних спортивних базах. Для цього нам потрібні не лише тренувальні бази, а й стадіони для прийому суперників та чималого загону вболівальників з різних куточків світу. Тож нам потрібні три-чотири спортивні бази із сучасними стадіонами. Зокрема, в Києві, на стадіоні «Спартак», який став регбійним центром України ще сорок п'ять років тому. Раніше тут готували майстрів спорту не лише з регбі, а й інших видів спорту. Нині ця споруда перебуває на балансі профспілок. Одеський стадіон «Спартак» перебуває в комунальній власності міста. Регбійні комплекси є в Харкові та Львові. Спонсори харківського «Олімпу» готові реконструювати стадіон «Харківського тракторного заводу». Отже, ми маємо чотири міста, де можна зробити сучасні регбійні стадіони й займатися розвитком цього виду спорту. Адже нам треба на сучасних аренах приймати майбутніх учасників відбірного олімпійського турніру.
Тепер щодо самого столичного стадіону «Спартак». Ця спортивна споруда вже давно потребує глобальної реконструкції. Востаннє тут велися ремонтні роботи ще напередодні московської Олімпіади 1980 року. Сьогодні у профспілок вже не має тих коштів, які були за радянських часів. Тож вони підтримують лише фізкультурний рух, відмовившись від утримання професіональних команд з баскетболу, гандболу, волейболу, хокею. Але на балансі профспілок достатньо спортивних баз, профілакторіїв, стадіонів. Це все збудовано на народні гроші. Тому й повинно бути власністю українського народу. І використовувати його треба за прямим призначенням, без відчуження під інші потреби. А мета єдина — створити всі умови для подальшого відновлення здоров'я пересічних громадян, щоб і діти, і дорослі йшли на стадіони, а не до пивних барів або ігрових автоматів. На жаль, по всій країні руйнується спортивна база — відсутні роздягальні, душові, туалети, спортивний інвентар та обладнання. Чимало арен стали забороненою зоною для мешканців міст і сіл, бо перейшли в якусь незрозумілу приватну власність.

«Паризькі готелі дешевші за київські гуртожитки»

—А який же вихід із цієї ситуації?
— Вихід завжди є. Потрібно лише бажання. В Україні чимало сильних комерційних структур, які готові співробітничати з цим профспілковим об'єктом. Вони готові на стадіоні «Спартак»  створити інфраструктуру для бізнесової діяльності (готель, офісний і торговельний центри тощо) і зобов'язуються збудувати сучасний спортивний комплекс із стадіоном, різноманітними тренажерними та відновлювальними залами, душовими, роздягальнями, критими трибунами, біговими доріжками, легкоатлетичними секторами, ігровими майданчиками та басейном. Все це залишається власністю профспілок і використовуватиметься фізкультурниками та спортсменами. Принаймні, готелів у Києві катастрофічно не вистачає. Наприкінці серпня на товариський матч приїжджає збірна Франції. А ми не можемо знайти для півсотні французів пристойного помешкання. Крім того, ціни просто шокують іноземців. Паризькі готелі набагато дешевші, ніж київські гуртожитки!

—Пане Георгію, а ви могли б узятися за реконструкцію київського «Спартака»?
—Якби цю споруду взяти у довгострокову оренду, то на ньому можна було б збудувати сучасний регбійний стадіон на 25-30 тисяч місць. Однак найголовніша проблема в наданні гарантій з боку держави та уряду. Адже нині існує заборона на відчуження спортивних споруд. До речі, це правильне рішення. Щоб не будували на спортмайданчиках офісні та житлові будинки. Хоч без власних бізнесових інтересів жодна комерційна структура не прийде. Потрібний розумний компроміс. Будуйте готель, і офісний та торговельний центр і повністю відбудуйте арену щодо сучасних міжнародних вимог. Потрібний також справжній сучасний паркінг для автомобілів. Адже під час великих змагань з будь-якого виду потрібно припаркувати велику кількість автомобілів.

—Мабуть, навколо цієї проблеми точиться багато розмов?
—Звичайно. Якби оголосили конкурс з відповідними гарантіями під цей проект, то інвестори і спонсори вишикувалися б у чергу від стадіону «Спартак» і до Хрещатика. Лише потрібні чіткі гарантії з боку держави, Мінсім'ямолодьспорту, профспілок, профільних спортивних федерацій щодо прозорого конкурсу, щоб після реконструкції стадіон залишився у власності профспілок — українського народу. Після таких вагомих гарантій можна укладати відповідну угоду. Головне — щоб потім не сталося так, що вхід пересічним громадянам на стадіон був категорично забороненим. Або він повторив долю комплексу «Троїцький», що будувався «незаконно» біля НСК «Олімпійський». А ще не варто все це перетворювати в довгобуд. Бо на оновленій арені ми вже повинні готуватися до Олімпійських ігор у Лондоні-2012, де регбі-7 дебютуватиме серед показових видів спорту. Ми вже підготували Комплексну програму розвитку регбі України. Вона схвалена міністром Юрієм Павленком. Нині триває доопрацювання та узгодження деяких моментів. Адже про який розвиток регбі в Україні може йти мова, коли під час проведення дитячих змагань ми платимо орендну плату за звичайний вигін (який лише нагадує регбійний майданчик) великі суми грошей. А діти — майбутні захисники Вітчизни!

«Україна планує виставити кандидатуру на проведення Євро-2013»

—Георгію Вартановичу, 2013 року відбудеться черговий фінал чемпіонату Європи. Поки що ФІРА не визначилася з країною-господаркою майбутньої першості. Чи планує Україна виставити свою кандидатуру на проведення цього європейського форуму?
—Ми вже озвучили перед членами виконкому ФІРА і нашим спортивним міністерством, що плануємо виставити кандидатуру України на проведення фінальних змагань першості Європи з регбі-7. До речі, керівництво ФІРА не заперечує, звичайно, при виконанні всіх міжнародних вимог та умов проведення такого грандіозного регбійного форуму. Тож під час зустрічі керівників міжнародних та європейських федерацій із Сергієм Бубкою (у цій зустрічі візьме участь і Юрій Павленко) ми вже конкретно говоритимемо про проведення цього заходу в Україні.

—Що цікавенького нині відбувається в національній першості?
—Триває перехідний чемпіонат України. Новий чемпіонат після липневої перерви стартує в серпні, який відбуватиметься за системою «осінь-весна». Восени відбудеться Кубок України. Крім того, плануємо в серпні провести міжнародний комерційний турнір серед клубних команд. Нині ведемо переговори з елітними торговельними марками України щодо титульного спонсора. Не виключено, що буде навіть кілька солідних марок. Якщо дебют виявиться вдалим, то турнір стане традиційним.

— Хто стане учасником майбутнього турніру?
— Плануємо запросити чотири українські клуби, а також команди з Росії, Польщі, Молдови та Литви. Орієнтовно турнір відбудеться 24-25 серпня. Змагання присвятимо Дню Незалежності України. А 31 серпня у Києві відбудеться ще одна важлива регбійна подія — міжнародний товариський матч між збірними України та Франції.

— Національна команда України завершила дворічний відбірковий цикл. Що далі?
.— Ми вже почали готувати відповідну базу до наступного дворічного циклу. Це будуть відбіркові ігри чемпіонату Європи на світову першість 2011 року. 20-22 червня в Греції відбудеться черговий Конгрес ФІРА. Серед найрізноманітніших питань обговорюватимуться та затверджуватимуться календарі змагань чемпіонатів Європи та світу серед національних, молодіжних команд, юніорських та юнацьких збірних з регбі-15 і регбі-7. Після чого ми вже деталізуємо план підготовки та виступів наших збірних у цьому дворічному циклі.

— Нині українська збірна з регбі-7 вдало розпочала відбірковий цикл на фінальний турнір до чемпіонату континенту в німецькому Ганновері, який також стане відбірковим етапом на світову першість...
— Наші хлопці переконливо виграли турнір в Іспанії. Нині вони готуються до поїздки в Грузію, де також пройде зональний турнір першості Старого Світу. Заключний зональний турнір відбудеться в Москві. На цих турнірах треба набрати якнайбільше очок, щоб пробитися до Ганновера. Фінал пройде в липні 2008 року. А ось збірна України з регбі-15 у серпні розпочне підготовку до офіційних стартів. Перший тренувальний збір проведемо в Іспанії. Нас запросили на День Каталонії.


Микола МОТОРНИЙ, «Спортивна газета»